Криптогаманці: де насправді зберігаються ваші активи?

29.01.2026

Коли користувач уперше створює криптогаманець, він часто сприймає його як звичний банківський рахунок – місце, де «зберігаються» кошти. Але в блокчейні активи не знаходяться в застосунках або на серверах сервісів. Уся інформація про баланси записана в розподіленій мережі. Гаманець лише надає інтерфейс для доступу до цих записів. Ключовим елементом є приватний ключ. Це унікальний криптографічний код, який підтверджує право керувати активами конкретної адреси. Той, хто володіє приватним ключем, володіє активами. Втрата ключа означає безповоротну втрату доступу. Передача ключа третім особам рівнозначна передачі права власності. За моделлю зберігання ключів гаманці поділяються на два типи. Custodial-гаманці використовують централізоване зберігання ключів на стороні сервісу. Користувач отримує зручність, можливість відновлення доступу та підтримку, але фактично довіряє контроль платформі. Такі рішення часто використовують біржі та онлайн-обмінники. Non-custodial-гаманці передають повний контроль користувачеві. Ключі створюються й зберігаються лише на його пристрої. Це підвищує безпеку володіння, але вимагає самостійного захисту seed-фрази та резервних копій. Помилку користувача тут не може виправити служба підтримки. Окрему категорію становлять апаратні гаманці. Вони зберігають ключі в ізольованому пристрої, який не підключений до інтернету напряму, що знижує ризики злому та фішингу. У криптосередовищі давно закріпилося правило: «не ваші ключі – не ваші монети». Розуміння цього принципу є основою безпечної роботи з цифровими активами – чи то інвестиції, трейдинг, чи обмінні операції. У міру розвитку Web3 дедалі більше користувачів переходять до самостійного управління гаманцями, формуючи нову модель фінансової незалежності, де відповідальність за активи належить не банку чи сервісу, а самому власнику.